обриватися — 1 дієслово недоконаного виду зриватися; розриватися; припинятися; стрімко падати обриватися 2 дієслово недоконаного виду окопуватися … Орфографічний словник української мови
зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… … Український тлумачний словник
обірватися — див. обриватися I … Український тлумачний словник
обрив — у, ч. 1) Дія і стан за знач. обривати I 2) і обриватися I 2), 4). 2) перев. мн. Обірваний шматок чого небудь (пряжі, мотузки і т. ін.); обривок. 3) Місце, де обірвано що небудь (нитка, дріт і т. ін.). 4) Місце, де круто спадає поверхня землі… … Український тлумачний словник
обривання — я, с. Дія за знач. обривати I і обриватися I 1 3) … Український тлумачний словник
обритися — див. обриватися II … Український тлумачний словник
уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… … Український тлумачний словник
припинитися — I = припинятися (перестати відбуватися, здійснюватися, виявлятися; перериватися на якийсь час), перепинитися, перепинятися, перерватися, перериватися, стати, ставати, обірватися, обриватися, у[в]гаснути, у[в]гасати, у[в]щухнути, у[в]щухати,… … Словник синонімів української мови
уриватися — I = вриватися, урватися (від різкого руху, ривка / під дією ваги розділятися навпіл, на частини), у[в]вірватися, розриватися, розірватися, перериватися, перерватися, обриватися, обірватися; лопати, лопнути, лопатися (про туго натягнені струни,… … Словник синонімів української мови