обриватися

обриватися
I -а́юся, -а́єшся, недок., обірва́тися, -ву́ся, -ве́шся, док.
1) Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого-небудь.
2) Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання і т. ін.; розриватися, перериватися.
3) перен. Раптово, несподівано припинятися, перериватися (про перебіг, розвиток певної дії). || розм. Раптово, несподівано замовкати.
4) Круто, стрімко спадати. || Раптово, несподівано закінчуватися.
5) тільки док., розм. Зносити до дрантя свій одяг, взуття і т. ін.; обноситися.
6) тільки недок. Пас. до обривати I.

II -а́юся, -а́єшся, недок., обри́тися, -и́юся, -и́єшся, док.
1) заст. Оточувати свою садибу і т. ін. ровом; окопуватися.
2) тільки недок. Пас. до обривати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "обриватися" в других словарях:

  • обриватися — 1 дієслово недоконаного виду зриватися; розриватися; припинятися; стрімко падати обриватися 2 дієслово недоконаного виду окопуватися …   Орфографічний словник української мови

  • зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… …   Український тлумачний словник

  • обірватися — див. обриватися I …   Український тлумачний словник

  • обрив — у, ч. 1) Дія і стан за знач. обривати I 2) і обриватися I 2), 4). 2) перев. мн. Обірваний шматок чого небудь (пряжі, мотузки і т. ін.); обривок. 3) Місце, де обірвано що небудь (нитка, дріт і т. ін.). 4) Місце, де круто спадає поверхня землі… …   Український тлумачний словник

  • обривання — я, с. Дія за знач. обривати I і обриватися I 1 3) …   Український тлумачний словник

  • обритися — див. обриватися II …   Український тлумачний словник

  • уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… …   Український тлумачний словник

  • припинитися — I = припинятися (перестати відбуватися, здійснюватися, виявлятися; перериватися на якийсь час), перепинитися, перепинятися, перерватися, перериватися, стати, ставати, обірватися, обриватися, у[в]гаснути, у[в]гасати, у[в]щухнути, у[в]щухати,… …   Словник синонімів української мови

  • уриватися — I = вриватися, урватися (від різкого руху, ривка / під дією ваги розділятися навпіл, на частини), у[в]вірватися, розриватися, розірватися, перериватися, перерватися, обриватися, обірватися; лопати, лопнути, лопатися (про туго натягнені струни,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»